Потрібні вони тим пацієнтам, які отримують саме хіміотерапію (лікування цитостатиками, які порушують поділ клітин). Клітини пухлини “поламані” (в них відбулися мутації, які і стали причинами утворення пухлини), саме тому вони чутливі до будь-яких шкідливих впливів. Інші клітини організму “здорові”, тому вони менше піддаються впливу. Але… піддаються. Сила ускладнень прямо пропорційна швидкості поділу клітин. Поряд з пухлиною активно поділяються клітини кісткового мозку, волосяних фолікулів, шлунково-кишкового тракту, ШКТ) та статевих залоз. Це зумовлює найчастіші ускладнення терапії: зниження показників крові, втрату волосся, розвиток мукозиту (запалення слизової ШКТ), порушення статевої функції (одразу зауважу – мова не про ерекцію або лібідо, вони більше страждають від психологічних факторів, а про здатність до запліднення).
Зниження та підвищення рівня лейкоцитів.
Лейкоцити або білі кров’яні тільця – клітини крові, які захищають нас від інфекцій та інших чужорідних агентів. Вони є різні: нейтрофіли, базофіли, еозинофіли, лімфоцити, моноцити. Всі вони важливі і потрібні, але найбільший удар на себе беруть нейтрофіли. Наші перші, дуже рухливі, агресивні захисники. Зниження їх кількості несе найбільші ризики для організму. Їх слід берегти та плекати.
Саме по собі зниження нейтрофілів пацієнти дуже рідко якимось чином відчувають – це цифра в аналізі. А от ускладнення такого зниження – проблема. Ускладнення – це інфекція. І одна справа, коли збудник проникає і натикається на озброєну до зубів армію нейтрофілів, і геть інша – коли за їх відсутності, він вільно гуляє організмом. Уражений орган вдається знайти дуже рідко, частенько єдиний симптом – це висока (понад 38 0С) температура. Така інфекція на фоні дуже низького рівня нейтрофілів (менше, ніж 0,5 х 109 в літрі) називається фебрильною нейтропенією. Лікування її – антибіотики, при чому призначити їх слід вже в перші 2-3 години, інакше до 25 % пацієнтів залишать цей світ найближчим часом. Фебрильна нейтропенія (ФН) – наріжний камінь в хіміотерапії.
Хіміотерапію придумали ще у 60-х рр ХХ сторіччя, тому і досвід лікування ускладнень за ці 60 років лікування накопичився чималий. Для кожного курсу ХТ відома вірогідність розвитку ФН, а якщо вона перевищує 20 %, то ми маємо не допустити зниження кількості нейтрофілів, а відповідно і самої ФН. Якщо вірогідність 10-20 %, лікар має оцінити додаткові фактори і вирішити чи слід щось робити. Менше 10 % - не витрачаємо кошти та зусилля.
Яким чином не допустити зниження кількості нейтрофілів? Єдиним дієвим способом є призначення Г-КСФ (гранулоцитарні колоніє-стимулюючі фактори, просто КСФ, уколи для підвищення / стимуляції лейкоцитів / нейтрофілів). Призначати їх слід профілактично!!! Якщо лейкоцити вже знизилися – їх призначення не вплине жодним чином на подальшу долю пацієнта. Там вже провідну роль грає дотримання гігієни, правил харчування та інших протиінфекційних заходів (дуже простих, до речі). У нас же у 80 або й 90 % випадків КСФ призначають саме тоді, коли лейкоцити вже знизились, тобто коли це стало лише економічним навантаженням і не несе користі для здоров’я. Повернутися до призначення КСФ можна тоді, коли нейтропенія вже дуже тривала і умови чітко описані в клінічних настановах.
Які препарати обрати? Фармацевтична промисловість спромоглася синтезувати 3 різних препарати Г-КСФ: філграстим (найбільш розповсюджений), ленограстим та пегфілграстим. Філграстим потребує щоденного введення 1 раз на добу, підшкірно, протягом декількох днів, зберігається в холодильнику. В аптеках присутні близько 5 препаратів з цією діючою речовиною. За особистим враженням та думками колег, всі більш-менш порівняні за ефективністю та переносимістю. Який обирати – питання ціни (в першу чергу, сміливо можна брати найдешевший), та зручності (є препарати вже у шприцах, які, в свою чергу, теж різняться за функціями та перевагами), а є у флакончиках, з яких рідину слід набрати у свій шприц). Є два дозування: 300 мкг та 480 мкг. Який шприц купувати – залежить від вашої ваги, доза 5 мкг/кг. Наприклад, якщо вага 70 кг, доза буде 350 мкг, беремо шприц по 300, але якщо ввести 480 мкг – нічого страшного не буде.
Ленограстим – єдиний Г-КСФ, що не потребує зберігання у холодильнику. Дорожчий через це за філграстим. Молекула реалізована лише у одного виробника. В клінічних настановах вказано, що він аболютно співставний з філграстимом за іншими чинниками, тому яку діючу речовину обрати – питання смаку. Доступне лише одне дозування.
Пегфілграстим – до філграстиму додали спеціальну величезну молекулу і препарат став повільно виводитися з організму, оскільки в нирках не фільтруються речовини такого великого розміру. Він тривалий час циркулює в організмі, весь час стимулюючи поділ і утворення нових нейтрофілів. Ціна – відповідно. Якщо гроші – не проблема, я би обрала саме цей препарат. Переваги: один укол і до наступного циклу терапії – гарантовано чудовий рівень нейтрофілів, а навіть якщо вони і знизяться, то додаткових дій не потрібно, точно підростуть! У розвинених країнах, де вартість праці медичних працівників та якість життя пацієнта вищі за вартість препаратів, застосовують саме цю молекулу. В наших реаліях, якщо вистачає 2-3 ін’єкцій філграстиму або ленограстиму, витрачати кошти на препарат, який вартує у 12 разів більше – немає сенсу.
Коли колоти – один раз на добу приблизно в той самий час. Кажуть, краще ввечері – ні. В один і той самий час. Скільки ін’єкцій – слід обговорити з лікарем, часом (питання досвіду) на третьому курсі вже зрозуміло скільки днів слід застосовувати препарат. Внутрішньовенно НЕ краще. В інструкції до Г-КСФ вказано, що в/в введення потрібно лише тоді, коли п/ш не можливо. Дуже складно придумати, коли підшкірно неможливо (генералізовані опіки хіба – але це вже історія для кінематографу).
Ну і два слова про альтернативу. Тут історія знає багато анекдотичних рецептів…
Спершу про більш-менш серйозне: гормони (дексаметазон та преднізолон). Вони не викликають поділу попередників нейтрофілів, скоріше викликають перерозподіл лейкоцитів в організмі при збереженні загальної кількості.
А про анекдот: альтернатива – качки, точніше вужі! Вуж маринований дуже допомагає підтримувати рівень лейкоцитів. А ще овес запарений. Так само як вино підвищує рівень гемоглобіну, а Земля плоска і стоїть на черепасі, а черепаха на слонах. )))
У виправдання цього погляду скажу лише, що спілка людей, які вірять у те, що Земля плоска досі існує: