Типова історія. По завершенні курсу хіміотерапії (ХТ) пацієнта швиденько, аж горить, відправляють додому. Хтось радісно плескає в долоні та пакує статок, а таксі вже чекає біля лікарні. Є й протилежна когорта хворих. “Ви мене витурити хочете, у мене розпочнуться ускладнення, а ви знімаєте з себе відповідальність! Не хочете зв’язуватися. Налікували й виперли!”
Попри усі ці емоції та крики грамотний лікар не буде залишати хворого на “промивку” після завершення лікування. І не буде госпіталізувати пацієнта за день-два-три до курсу ХТ. Продовження госпіталізації або завчасна госпіталізація мають відбуватися лише за потреби. Наприклад, якщо вдома неможливо виправити певні ускладнення (що буває вкрай рідко), або потрібне наводнення (гідратація), що вимагається за інструкцією до препарату, або вдома неможливо справитися з нудотою і блюванням (мається на увазі тяжкий ступінь цього ускладнення).
У більшості випадків ускладнення розпочинаються на 7-10 день курсу ХТ. Більшість з них прогнозована і їх можна уникнути профілактикою, при чому в домашніх умовах. Спеціальні високотехнологічні методики для цього не потрібні.
А от кожен день перебування у стаціонарі наближує вас до катастрофи. Катастрофи у вигляді лікарняної інфекції (медичний термін – нозокоміальна інфекція). Насправді, катастрофою це можна назвати саме у пацієнтів з онкогематологічними захворюваннями. Тут співпадають кілька факторів: знижується рівень нейтрофілів, утворюються дефекти слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, а до звичної флори поступово додається лікарняна, вірогідність чого зростає з кожним днем знаходження у лікарні. Що саме може статися: на 7-10-й день реалізуються побічні ефекти ХТ: тимчасово припиняється поділ клітин кісткового мозку (це реалізується у падінні показників крові) та оболонки всього (від ротової порожнини до анусу) шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Через втрачену цілісність слизової мікроорганізми, якими щедро заселений ШКТ, проникають у кров. І тут би їх мали зустріти лейкоцити та знищити, але їх нема також через порушення поділу цих клітин у кістковому мозку. І от інфекція вільно розповсюджується по організму.
Ми призначаємо антибіотики, одну лінію… другу… А покращення не відбувається… І це зумовлено тим, що лікарняна флора не чутлива до більшості антибіотиків. В лікарнях живуть дуже злі мікроорганізми, які пристосувалися до дезінфікуючих розчинів та антибіотиків і виробили механізми захисту – резистентність. В кожній, навіть найбільш чистій лікарні, є такі “домашні улюбленці”. Якщо домашня флора спричинить розвиток інфекції, вилікувати її буде досить нескладно, а от лікарняну інфекцію дуже складно…
Близько 1/3 пацієнтів з гематологічними хворобами мають хоча б один епізод нозокоміальної інфекції. Найчастіше це сепсис (інфекція кров’яного русла). У випадку тяжкої інфекції приблизно половина пацієнтів помирає.
Що ж до медичного персоналу, який живе з цими збудниками пліч о пліч. Чи може він бути джерелом інфекції? Звичайно. Саме тому ми бережемо наших пацієнтів і намагаємося якомога швидше виписати всіх додому, здоровими.
І я піду додому…
P.S. З приводу “відкапати” та “промити”… Від хіміотерапії нема й сліду вже наступного дня після введення. За 24-48 год повністю виводяться всі цитостатики, а загибель клітин, як правило, ще не наступає (виключення – супер-агресивні пухлини крові, які часом гинуть “на очах” – видно як протягом кількох годин пухлина зменшується в розмірах). То що “вимиваємо”? Іноді гідратація (наводнення) в умовах стаціонару дійсно потрібна. Це буває при агресивних гематологічних пухлинах, або цього вимагає інструкція до препаратів. В цих випадках пацієнта підключають до постійної тривалої інфузії з певним об’ємом рідини (2-3 літри на квадратний метр площі пацієнта – себто 3-6 літрів на добу – це вказано у клінічних настановах). Також це необхідно, якщо пацієнт не може пити. Якщо ж може, то людина абсолютно спроможна випити 2 л на добу, які нав’язливо призначають у вигляді фіз.розчину та реосорбілакту.
Write a comment
Олег Лисенко (Saturday, 18 August 2018 14:50)
Шановна Катерино.
Згоден з кожним Вашим словом, щодо нозокоміальноі інфекції в цілому по закладах охорони здоров`я України. На превеликий жаль цією проблемою в Україні жоден з державних інституцій не займається. Проблема ускладнень від лікарняних інфекцій (MSRA, MSRE та інших) та «супербактерій», яких ми «вирощуємо» в собі завдяки продуктам харчування з вмістом антибіотиків, залишається проблемою самих хворих і вирішується хворими за власні кошти.
А вирішення зазначених вище проблем лікарняних інфекцій та «супербактерій» в закладах охорони здоров`я існує з 2011 року та успішно застосовується в Європі, Америці, Австралії.
У разі Вашої зацікавленості - прошу написати листа на адресу: innol@ukr.net.
Катерина Філоненко (Sunday, 19 August 2018 03:55)
Дякую!