Ліки в онкології. Що, де і як купувати в українських реаліях?

Це питання риторичне… І риторика триває вже десятиліття і триватиме, мабуть, вічно. Спробуємо сфокусуватися на тому, що відбувається в онкології, а саме при медикаментозному лікуванні (хіміотерапія (ХТ), імунотерапія та ін), і як приймаються рішення наразі. Пишу не про те, як має бути в ідеалі, а про те як є насправді.

Наступною стресовою фазою після встановлення діагнозу “рак” є вибір лікування. Вибір лікування у нас та в цивілізованих країнах – це концептуально різні поняття. Там – це вибір варіантів курсів хіміотерапії, різних підходів (менш/більш інтенсивний, включення додаткових етапів терапії, обговорення лікування під час відпустки або інших важливих подій в житті пацієнта та ін). І опцій таких насправді багато. Які ліки купувати, як ви розумієте, ніхто не обговорює. По-перше, вибору немає – це завжди “оригінальний” препарат або більш дешевий його аналог, який пройшов усі необхідні дослідження та реєстраційні процедури і наявний в лікарні.

Той самий вибір варіантів лікування є і у нас. Ми можемо запропонувати кілька курсів ХТ в залежності від ефективності та токсичності, частоти перебування у лікарні, ваших особистих обставин. Та в той же час, маємо ще одне непросте завдання: які ліки обрати. І багатство вибору в нашій країні – не на користь.

Чому так сталося? А тому що, відсутні препарати в лікарнях, відсутня реєстрація деяких дуже важливих для нас ліків в державі, вартість деяких ліків надзвичайно висока, необхідно використовувати дешевші аналоги і ще купа інших соціально-економічних умов.

Отже, ми обрали режим ХТ, написали в стовпчик список діючих речовин… І де все це можна взяти?

1.     Можна отримати в лікарні безкоштовно, якщо на те лікарня багата. Про це слід запитати у свого лікаря. В деяких порядних установах, як-то: Національний інститут раку, на сайті розміщено постійно оновлюваний список доступних ліків. Все, що в списку – ваше. Чи можете ви відмовитися від застосування цих препаратів, якщо вони викликають у вас сумніви, – звичайно! Пишете заяву і приносите свій скарб.

2.     Якщо препарат офіційно зареєстрований в країні і немає перебоїв з його постачанням (буває й таке) ви обираєте аптеку. Аптеку обираєте саме Ви! Потрібна підказка? Відгуки, ваш лікар, досвідчений сусід по палаті або Google допоможуть знайти аптеку. Ремарка: будьте з обережні з джерелами.

3.     Якщо зареєстровано препарат не одного виробника, то ви ще й матимете з чого вибрати, в офіційній мережі аптек.

4.     Ці ж препарати можна купити і не офіційно… Ціна суттєво менша, причини різні (строк придатності близький до завершення, немає сертифікатів, привезено нелегально…). Чи варто???

5.     Якщо препарату немає на реєстрації та взагалі немає в державі? «Ты суслика видишь? Нет. И я не вижу, а он есть!» На жаль, чорний ринок процвітає. Бідність, неувага чиновників, корупція під час реєстрації препаратів інколи унеможливлюють цю процедуру… Особливо як мова іде про не дуже широко застосовувані ліки.

6.     Привезти з-за кордону. Інколи там можна купити без рецепту, інколи навіть дешевше. Частенько привозять з РФ, з печаткою “Гос.закупки”. Ну і тут в голову приходить фраза “А колечко-то ворованное…”, а з нею купа сумнівів у тому яким чином препарат був отриманий в державі-окупантові (чи в будь-якій іншій) і транспортований до Неньки-України...

7.     Можна купити або отримати безкоштовно у інших пацієнтів, які вже закінчили лікування, а ліки лишилися.

Нижче 3-го пункту ніхто нічого не гарантує. Такі джерела купівлі препаратів є в корені не вірні, але, цитуючи першого президента України: “Маємо те, що маємо”… Що очікувати в плані ефективності і токсичності – ніхто не знає. Але не лікувати або лікувати за неправильною схемою – не вихід. Отак і живемо… Пам’ятайте – ваш лікар має повне право відмовити вам у введенні препаратів з неофіційним походженням, не зареєстрованих в Україні.

Якщо є вибір, то що обрати?

Спершу треба визначитися з виробником вашого препарату. Якщо він лише один – питання знято як безглузде. Якщо їх кілька, починаються дебати. Аналоги не завжди гірше оригінального препарату (того, що був створений вперше). Вони точно дешевші… Решта характеристик скоріше залежать від репутації виробника. Трохи давайте про аналоги…

Аналог – не зовсім вірне слово, але зручне. Аналоги бувають двох типів. Генерик – це коли мова іде про хімічно синтезований препарат, наприклад аспірин (а в ХТ це всі хіміопрепарати). Виробнику достатньо скопіювати формулу і довести її ідентичність. Все – препарат на ринку. Компанії з репутацією все одно проведуть дослідження… Другий варіант – це біосиміляр або біоаналог. Це коли мова іде про препарати біологічного походження (в онкології це уколи для підвищення лейкоцитів, різні дуже дорогі ліки для імунотерапії раку). Тут процедура виведення ліків на ринок НАБАГАТО складніша. Формула однаковою не можу бути точно! Але всі властивості мають бути не гіршими. Потім обов’язково провести дослідження аби довести не лише схожість властивостей, а й ефективності та токсичності. Якщо компанія виробник чесна та виконує всі вимоги – біосиміляри – справжній порятунок для бідних країн. Та ж ефективність та ускладнення, проте у кілька разів дешевше.

Далі довічне питання: Європа, Індія, Україна, інше? І от тут можна покладатися лише на авторитетну думку наших колег, власний досвід та уявлення про те, що в цивілізованих країнах виробництво препаратів регулюється набагато краще, ніж в “Індії-Україні”. ГОЛОВНЕ – ніхто ніколи не порівнював ці препарати у дослідженнях, а отже остаточно стверджувати, що все у нас гі..но не можна. Заради справедливості скажу, що і в Україні, і в Індії є чудові фармацевтичні компанії… Очікую, що мене закидають тухлими яйцями, але вони є!

У серпні провела опитування на сторінці ФБ MDkaterynafilonenko. Так от, з тих 54 сміливців, які відповіли на запитання “Які ліки, на Вашу думку, краще купувати: вітчизняні чи закорднонні?” 96% підтримали закордонні. Я теж… ))) Стереотип.

Ще три моменти.

Торг. Про знижки варто запитати під час купівлі препаратів. Ні – означає ні, але може у власників аптеки настрій сьогодні буде відповідний?

Строки придатності. Панічний страх перед строком придатності чудово висміяний тут:  https://www.facebook.com/medgoblin/posts/556200871504662?__xts__%5B0%5D=68.ARDfY0rtYnZE8qsD_zv1igCB9HtQKGBCJLkIMAtPkik8nF_xijUQmxvnFyr_A4bCf42BqE4DEAtW0aD5FTUO7ZwN7mF3tt-Q0GR7IYK77JMe3hFS2JvlQGkhjktS2AXmpTNJ7BMbifF5GnWXQY2DOr2G6cGyr8PDJQQNpfGCvHEx9USQqRYR&__tn__=K-R  Якщо лишилося кілька місяців або ж і не лишилося – не так воно жахливо. Якщо ціна гарна – беремо!

Умови зберігання. Якщо препарат не вимагає особливостей, тобто зберігається при кімнатній температурі навряд чи можна очікувати, що він зіпсується при транспортуванні. Але, якщо препарат має зберігатися в холодильнику +2 … +8 0С, критично дотримання “холодового ланцюжка”. Тобто ліки мають перебувати в цій температурі. З заводу препарат поміщають у холодильник і транспортують в аптеку, там також зберігають виключно у холодильнику, доставка пацієнтові кур’єром в холодовому контейнері. І охолодження має бути правильним. Якщо ви погоджуєтеся на купівлю препарату з неперевіреного джерела – ваше право, але подумайте чи не була порушена формула та властивості ліків при недотриманні “холодового ланцюжка”.

 

Де купувати? Я би сказала, що в першу чергу має значення офіційність джерела купівлі. Якщо ви можете придбати ліки у аптеці, рекомендованій виробником, це чудово. Кожна компанія знає, де саме дійсно знаходяться їх препарати. Наявність фіскального чеку та супроводжуючих документів (сертифікати на лікарський засіб) – чудово. Чи купувати там, де ціна суттєво нижче? Є аптеки, особливо інтернет-аптеки, які продають препарати за ДУЖЕ низькою ціною. Варто задуматися чому. Оренда приміщення та заробітна платня для інтернет аптек не дуже актуальні, це може вплинути на ціну. Можливо, вони працюють не зовсім легально, тоді питання відповідальності? Як зберігаються препарати? Строки придатності? Наявність сертифікатів? Все це знижує ціну та надійність/відповідальність. А може просто власники аптеки не такі жадібні? )))

Якщо ви купуєте в неофіційних джерелах, ви робите це на свій ризик, час та гроші не повернути… І ще раз: ваш лікар може відмовитися вводити препарат, якщо має сумнів у його походженні та якості. Він несе відповідальність за ваше здоров’я під час лікування. Обговоріть походження ліків до купівлі!!!

 

Отже, питання не прості. В чому точно впевнена – не буває чорного і білого, між ними десь 50 відтінків. Тобто універсального рецепту немає. Є конкретно ваша ситуація і ваш бюджет. Бюджет варто підрахувати ще перед початком лікування, закласти в нього 30-50% НЗ. НЗ – це кошти на лікування неочікуваних ускладнень або інші додаткові витрати. Решту – розподілити та вибрати тих виробників, аптеки та препарати, які ви зможете посилити.