За рідкісним виключенням, вакцинація потрібна усім: дорослим, малим та пацієнтам з онкологічними захворюваннями, і їх родинам. Однозначно?
Про стан справи загалом. З Вікіпедії: Вакци́на (лат. vacca — корова) — препарат, що складається з ослаблених, вбитих збудників хвороб чи продуктів їхньої життєдіяльності. Ці специфічні речовини дістали назву від противіспяного препарату, виготовленого з вірусу коров'ячої віспи. Метод щеплень за допомогою вакцин називають вакцинацією, або імунізацією. Творцем наукової теорії запобігання інфекційним захворюванням за допомогою виготовлених в лабораторії вакцин був засновник медичної мікробіології Луї Пастер. Вперше вакцинацію здійснив у 1796 році англійський лікар Едвард Дженнер, який штучно прищепив дитині коров'ячу віспу, в результаті чого ця дитина набула імунітету до натуральної віспи.
До речі, страшне захворювання “натуральна (чорна) віспа” саме завдяки вакцинації зникло з лиця Землі у 1977 році. З тих пір люди не вмирають від неї та не спотворюються.
2 слова про противників. Антивакцинаторський рух – суцільно планетарна біда. Як тільки перша вакцина була створена, одразу противники вакцинації і виникли… Перші мотивувалися релігійними поглядами (допоки нікуди ці погляди не поділися), а надалі причин ставало все більше. Збільшення ризику аутизму, теорія всесвітньої фармацевтичної змови і т.ін.
Відмова вакцинуватися виливається у досить очікувані наслідки – захворюваність, наприклад, на кір зростає катастрофічними темпами. І це стосується не лише країн з низьким та середнім рівнем доходів, до яких ми відносимося, а й розвинутих країн. У США, для прикладу, також коровий ураган. Під час стажування там спостерігала як лікарі вмовляють пацієнтів вакцинуватися…
Щеплення – не лише спосіб “не захворіти самому”. Тут варто згадати, що вакцинована особа стає “тупіком” у ланцюжку розповсюдження інфекцій. Вакцинований не передає захворювання іншим, тобто на ньому припиняється шлях зараження інших осіб. Надійний спосіб захистити не лише себе улюбленого, а й родину і, навіть, незнайомця і не одного.
Почнемо з того, як взагалі має відбуватися вакцинація “здорового населення” згідно міжнародного стандарту. Розпочинається вона майже з народження. Календар вакцинації, рекомендований МОЗ України, абсолютно приведений до світових вимог і виглядає наступним чином (пошукайте свій вік у календарику) (Наказ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України 18.05.2018 № 947): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0659-18#n2
Якщо справа не була зроблена відповідно до календаря, то правила щеплення при відхиленнях (ще й залежно від віку пацієнта), правила комбінування вакцин і ще багато нюансів можна прочитати у наказі Міністерства охорони здоров’я України 11.08.2014 № 551 ось тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11
Саме в цьому наказі прописані правила вакцинації у особливих категорій пацієнтів, до яких онкологічні пацієнти і належать (тут же є інформація і для пацієнтів з ВІЛ). Свого часу отримала справжню насолоду від цього закону як гематолог/онколог: законодавчо закріплене ствердження, що пацієнтам з онкологічними захворюваннями, які отримують імуносупресивну (тобто таку, що пригнічує імунітет) терапію, рекомендовано і показано проведення щеплень!!! І, звичайно, пацієнти після трансплантації кісткового мозку! Так, так і так!!! Луч свєта во мракє невігластва…
В цьому ж наказі є графа з переліком категорій осіб та ситуацій, коли показані додаткові щеплення (поза межами 100-пудових з календаря щеплень).
Щоб хотілося підкреслити… Якщо ви бажаєте зробити щось для себе, незалежно від етапу вашого життя, то вам варто почати здорово харчуватися, займатися спортом та вакцинуватися. І краще це зробити ще до моменту “захворів на онкологію”. І от тут доречно нагадати, що вакцинація попереджає і деякі типи раку. Лідер “щеплення проти раку” – це вакцина проти вірусу папіломи людини. Профілактує рак шийки матки, який займає 5-те місце за частотою захворюваності у жінок в Україні та 7-ме за рівнем смертності. Так було у 2018 році. А от 84% випадків цього раку пов’язані з вірусом папіломи людини у країнах з низьким та середнім доходом. У розвинених країнах зв’язок менш потужний – 50 %. Причини зрозумілі? Вік вакцинації дівчат – 9-25 років. Але і надалі, за умови відсутності інфекції, це можливо. У деяких країнах ця вакцина вже є обов’язковою. У нас поки ні, але МОЗ наголошує на необхідності такої вакцинації. Маєте донечку – подбайте про її майбутнє без раку!
Срібна медаль – вакцина проти гепатиту В, яка рятує від раку печінки. Гепатит В поміж інших вірусних інфекцій, які передаються через кров та статевим шляхом, є однією з найбільш тяжких і “заразних”. Якщо для інфікування вірусом гепатиту С та ВІЛ потрібен контакт з чималою кількістю крові або статевих секретів, то от з гепатитом В достатньо крапулечки. Один незахищений статевий акт, невеличка травма і все – дєло в шляпє, тобто в печінці. А через кілька(надцять) років гепатиту маємо цироз та рак. А ще уявіть як воно жити у родині, коли один з її членів може теоретично інфікувати інших: секс у подружніх пар, поріз у дитини…
Тепер вже без відношення до ризику розвитку пухлин… Ще одне щеплення, яке має бути обов’язковим, на мій погляд, - вакцинація проти грипу. Хто хворів одного разу на грип, навряд чи захочу повторити. Височенна температура тіла та дуже тяжкий загальний стан (справді тяжкий!). А ще, кажемо грип – розуміємо ускладнення, кажемо ускладнення – розуміємо грип. Найчастіше ускладнення – це пневмонія. Вартість вакцини складає 150 грн. Вартість лікування без ускладнень – до 1000 грн (симптоматичні препарати, витрати на лікарняний, час на відвідування сімейного лікаря). З ускладненнями – космічні цифри, часом. У “сезон грипу” 2018-2019 в Україні померло майже 60 осіб каже УНІАН. Чи це багато? Багато, враховуючи, що майже усі могли залишитися живими, якби вакцинувалися.
Ну а тепер безпосередньо до діла… Онкологія та щеплення. Чи потрібні взагалі вакцини нашим пацієнтам, які саме, коли та які протипоказання. Тут є багато нюансів… По-перше, кожен пацієнт – окрема історія. Тип пухлини (гематологія – сильно вирізняється з-поміж інших пухлин, сильно збільшує потребу у вакцинації, а трансплантація кісткового мозку ще сильніше), розповсюдження хвороби, етап лікування/діагностики, на якому виникла думка про вакцинацію, перспективність пацієнта, супутні проблеми та ускладнення лікування, психологічний стан, інтелектуальний розвиток, вік… По порядку.
У вас встановлено діагноз злоякісної пухлини і наявні всі щеплення? Браво! Унікальна ситуація. Ви поміркована та далекоглядна людина. Пишаюся тим, що ви читаєте мою скромну статейку! Нам нема про що говорити – успішного лікування!
Про інші ситуації… Якщо маєте щойно встановлений діагноз онкологічного захворювання, чи думаєте ви про вакцинацію? От сумніваюся… Хіба вже давно хотіли вакцинуватися і встановлення діагнозу завадило. Тут є 2 варіанти. Відкласти терапію пухлини на 2-4 тижні та все ж виконати імунізацію. Або ж почекати місяці 3 після закінчення лікування. Скажете дурниця – відкладати терапію злоякісної пухлини? Але є ситуації, коли вакцинація критично важлива (контакт з хворим на кір, заплановане видалення селезінки). В цих ситуаціях “не щеплення” може звести на нівець усі зусилля з лікування пухлини, адже інфекційні хвороби відкладають у часі терапію пухлини більше, ніж на 2 тижні, не говорячи про їх ускладнення.
Тип пухлини. Гематологічні захворювання!!! Окрема категорія пацієнтів, яким показано не лише “стандартне вакцинування”, а й перелік додаткових вакцин (грип, пневмокок, Hib, при очікуваних численних переливаннях – гепатит В). Стан після видалення селезінки, її функціональна неповноцінність (коли селезінка велика та не виконує свою роботу) передбачають щеплення проти пневмококу та менінгококу.
Календарик щеплень після трансплантації кісткового мозку з того ж наказу на рисунку:
Розповсюдження хвороби. Тут логіка примітивна: чим її менше, тим більше можна розслабитися, тим менше терапії потрібно. Отже і вакцинацію робити простіше.
Аналогічно з етапом лікування/діагностики. Знову ж… я погано можу уявити як (за виключенням рідкісних станів) пацієнт забажає відкласти терапію пухлини заради вакцинування, але абсолютно впевнена, що різними питаннями здоров’я можна займатися паралельно. Чи можна робити щеплення під час лікування онкологічного захворювання? Далеко не завжди, але у деяких ситуаціях можна і треба. Після лікування – потрібно!
Перспективність пацієнта – це також відсилка до здорового глузду. Перепрошую, але так, є ті, кому не потрібне щеплення як вид медичної допомоги… Очікувана тривалість життя – дуже значущий фактор в онкології. В багатьох аспектах. І в питаннях щеплення, само собою.
Фінал. Так чи ні вакцинації? ТАК, ТАК і ТАК! Коли? Відповідно до календаря щеплень. Якщо так не сталося, то відповідно наказу МОЗ та з грамотним сімейним лікарем. Кому? Чи пухлина і її лікування перепона? В цілому, ні, але вакцинуватися слід або за 2-4 тижні до початку лікування або через 1-4 місяці після в залежності від типу терапії. Вік – будь-який. Перспективність пацієнта – тобто шанси на одужання – важливий чинник (щеплення не передбачено для термінальних пацієнтів).
Наприкінці… Чи маю щеплення я? Так, усі! Моя родина? Аналогічно!
Ви проти вакцинації – задумайтесь. Це зменшує кількість проблем зі здоров’ям (а не всесвітня змова). Ви за, але ваші лікарі не дозволяють, чекаю в гості – оцінимо та зважимо всі аспекти, приймемо разом остаточне рішення з рекомендаціями для колег!
Write a comment